Российский фонд
фундаментальных
исследований

Физический факультет
МГУ им. М.В.Ломоносова
 

C

Chaika O.S.

 

Chaika O.S., Yaroshenko M.O., Korzhyk O.V. «Определение первичных классификационных признаков монохроматического источника звука в мелком море (Визначення первинних класифікаційних ознак монохроматичного джерела звуку в мілкому морі)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 48-57 (2018)

Робота присвячена проблемі первинноï класифікаціï автономних рухомих технічних засобів дослідження моря. На основі класичноï моделі мілкого моря, поданого плоским хвилеводом з комбінованими границями, розглянуто особливі точки векторного поля інтенсивності звукового сигналу, який створюється монохроматичним точковим джерелом та встановлено залежності позиціонування джерел звуку від змінення фази прийнятого сигналу. Наведено результати розрахунків векторного поля інтенсивності та девіаційних характеристик прийнятого сигналу, що відповідають певній сукупності вихідних умов. При цьому встановлена відповідність таких параметрів прийнятого сигналу як знак, величина і періодичність проявів девіаціï частоти хвилі-носія – певним розподіленням векторного поля інтенсивності та встановлено однозначний зв’язок результатів аналізу девіаційних характеристик і горизонтів розміщення джерела звуку (що і відповідає первинним класифікаційним ознакам джерела).

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 48-57 (2018) | Рубрика: 07.02

Prodeus A.M., Vityk A.V., Dvornyk O.O., Kotvytskyi I.V., Chaika O.S., Yaroshenko M.O. «Субъективная оценка разборчивости речи на фоне шума и реверберации (Суб’єктивне оцінювання розбірливості мови на тлі шуму та ревербераціï)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 2, с. 66-73 (2018)

В даній роботі представлено результати суб’єктивного оцінювання, здійснюваного шляхом артикуляційних випробувань, розбірливості односкладових звукосполучень на тлі шуму та ревербераціï. Оцінювання здійснювалося за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення, що дозволило автоматизувати й таким чином суттєво полегшити та пришвидшити процедуру артикуляційних випробувань. За результатами випробувань маскувальна здатність білого шуму виявилася кращою за таку для коричневого шуму при відношеннях сигнал-шум, менших за мінус 5 дБ, що не повністю узгоджується із попередніми прогнозними оцінками. Крім того, виявилося, що слухання мови, спотвореноï шумом, через акустичні монітори може призводити до суттєвого підвищення (до 0,85–0,93) оцінок розбірливості мови, порівняно із випадком слухання через навушники (0,1–0,3). Аналогічні результати одержано для ревербераційноï завади: для часу ревербераціï 2,7 с розбірливість збільшилася із 0,65 до 0,94. Даний феномен можна в значній мірі пояснити дією ранніх відбить звуку в приміщеннях, наявністю двох джерел випромінювання та бінауральним прослуховуванням. Додатковими причинами можуть бути особливості психофізичного стану слухачів та розробленоï автоматизованоï системи артикуляційних випробувань.

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 2, с. 66-73 (2018) | Рубрика: 13.05

Chaika O.S., Yaroshenko M.O., Korzhyk O.V. «Особые точки векторного поля интенсивности в волноводе с комбинированными границами (Особливі точки векторного поля інтенсивності в хвилеводі з комбінованими границями)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 44-51 (2018)

На прикладі плоско-паралельного, безкінечного по довжині, регулярного хвилеводу з комбінованими границями показано можливі ситуаціï та закономірності формування векторного поля інтенсивності в мілкому морі. При цьому для різних горизонтів розташування акустичного монохроматичного джерела малих хвильових розмірів отримано розрахункові дані щодо утворення локально-вихрових та сідлових ділянок поля інтенсивності в області низьких частот (30–120 Гц). При врахуванні лише однорідних нормальних хвиль встановлено , що виникнення особливих точок поля відбувається відповідно до взаємодіï амплітудно-фазових особливостей розподілень тисків та складових коливальних швидкостей у вертикальних перерізах хвилеводу, а також у залежності від горизонту розміщення джерела, частоти, глибини моря. При цьому також показано вплив ізольованих нулів тиску та ізольованих нулів складових коливальноï швидкості на формування сінгулярних точок типу “вихор”, ”сідло”. Визначено суттєву неоднорідність поля інтенсивності в робочому середовищі за модулем і напрямком, а також встановлено, що розташування особливих точок і відповідних вихрових і сідлових структур в умовах задачі є асиметричним, навіть для ситуаціï розміщення джерела звуку на вісі хвилеводу.

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 44-51 (2018) | Рубрика: 14.01

Chaika O.S., Yaroshenko M.O., Korzhyk O.V. «Особые точки векторного поля интенсивности в волноводе с комбинированными границами (Особливі точки векторного поля інтенсивності в хвилеводі з комбінованими границями)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 44-51 (2018)

На прикладі плоско-паралельного, безкінечного по довжині, регулярного хвилеводу з комбінованими границями показано можливі ситуаціï та закономірності формування векторного поля інтенсивності в мілкому морі. При цьому для різних горизонтів розташування акустичного монохроматичного джерела малих хвильових розмірів отримано розрахункові дані щодо утворення локально-вихрових та сідлових ділянок поля інтенсивності в області низьких частот (30–120 Гц). При врахуванні лише однорідних нормальних хвиль встановлено , що виникнення особливих точок поля відбувається відповідно до взаємодіï амплітудно-фазових особливостей розподілень тисків та складових коливальних швидкостей у вертикальних перерізах хвилеводу, а також у залежності від горизонту розміщення джерела, частоти, глибини моря. При цьому також показано вплив ізольованих нулів тиску та ізольованих нулів складових коливальноï швидкості на формування сінгулярних точок типу “вихор”, ”сідло”. Визначено суттєву неоднорідність поля інтенсивності в робочому середовищі за модулем і напрямком, а також встановлено, що розташування особливих точок і відповідних вихрових і сідлових структур в умовах задачі є асиметричним, навіть для ситуаціï розміщення джерела звуку на вісі хвилеводу.

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 44-51 (2018) | Рубрика: 14.01