Bida D.V., Pushechnikova T.P., Zaiets V.P. «Методы расчета звукоизоляции многослойных конструкций (Методи розрахунку звукоізоляціï багатошарових конструкцій)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 25, № 2, с. 50-56 (2020)

Розглянуто сучасні методи розрахунку звукоізоляціï багатошарових неоднорідних конструкцій, які широко застосовуються в сучасному будівництві. Були проведені розрахунки подібних конструкцій, використано сучасне програмне забезпечення та алгоритм наданий у Державних нормах будівництва. Після аналізу виявлені недоліки та неточності обох вище вказаних методів і розроблено методологію розрахунку звукоізоляціï конструкцій, засновану на теоретичних методах вітчизняних Державних стандартів будівництва, новозеландському програмному забезпеченні INSUL та практичних результатах експериментів. Проведено порівняльний аналіз цих методик.

Zakora D.A., Forduk K.V. «A problem of normal oscillations of a system of bodies partially filled with ideal fluids under the action of an elastic damping device» Сибирские электронные математические известия, 18, № 2, с. 997-1014 (2021)

We investigate a problem of normal oscillations of a system of bodies partially filled with ideal fluids under the action of an elastic damping device. We prove that the problem has a discrete spectrum localized in a vertical strip. The asymptotic behavior of the spectrum is investigated. The theorem on the Abel-Lidsky basis property of root elements of the problem is proved.

Bohushevych V.K., Zamarenova L.M., Kotov H.M., Skipa M.I. «Прецизионные ультразвуковые измерители уровня жидкости в закрытых резервуарах (Прецизійні ультразвукові вимірювачі рівня рідини в закритих резервуарах)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 1, с. 61-71 (2019)

Розглядаються питання вимірювання рівня рідини в сталевих резервуарах через стінку акустичними методами. При вимірюванні рівня за часом поширення звуку в рідині найкращу точність забезпечує кореляційно-фазовий прийом складних сигналів. Але для вимірювань в сталевих резервуарах такий прийом зазвичай не використовується через спотворення фазовоï структури сигналу з широкою смугою частот, що проходить через пружну стінку (що має в цій смузі множинні резонанси). Використання в таких випадках кореляційно-фазового прийому можливе при виборі зондувального сигналу, спотворення фазовоï структури якого при проходженні через стінку будуть малими. Метою роботи є визначення можливостей використання кореляційно-фазового прийому і точності вимірювання рівня, що досягається, за умов різних товщин стінок сталевих резервуарів. Значимість досліджень визначається можливостями багаторазового збільшення точності вимірювань. Розглянуто акустичні методи та пристроï вимірювання рівня, показано перевагу часово-імпульсних (часово-пролітних, TOF) методів перед інтерферометричними та іншими методами при вимірюванні у великих резервуарах. Запропоновано схему розрахунків проходження широкосмугового імпульсного сигналу через пружну стінку (і побудови амплітудно- і фазочастотноï характеристик, АЧХ і ФЧХ), що враховує поздовжні і зсувні хвилі товщинних коливань стінки і стоячі хвилі ïï резонансних коливань по довжині (діаметру), запропоновано спосіб вибору в відповідності до АЧХ і ФЧХ пружноï стінки діапазону частот зондувального сигналу, що забезпечує малі спотворення його фазовоï структури при проходженні через стінку заданоï товщини. Отримано оцінки точностей вимірювання швидкості звуку і рівня рідини, що досягаються, в залізничних цистернах. Експериментальні роботи на тонкостінній, 0,8 мм, бочці з використанням сигналів діапазону частот 250-750 кГц, тобто частот менше частоти першого товщинного резонансу дна бочки, підтвердили мале спотворення фазових структур сигналів при ïх проходженні через дно і високу ефективність кореляційно-фазового прийому – при відношенні сигнал/шум 0,4 отримана висока точність вимірювання часу, ∼0,15 мкс, що відповідає точності вимірювання рівня ∼0,1 мм. Для сигналу 250-750 кГц визначено інтервал товщин стінки, 0,3–3,6 мм, при яких ефективність кореляційно-фазового прийому має бути високою, а точність вимірювань рівня – великою. Результати роботи показали, що застосування кореляційно-фазового прийому складних сигналів при вимірюванні рівня рідини через дно тонкостінноï сталевоï бочки можливо і забезпечує як високу ефективність роботи в умовах шумів, так і високу точність вимірювань. Можна очікувати, що такі ж показники точності і ефективності роботи будуть зберігатися в інтервалі товщин дна, при яких частоти зондувального сигналу будуть менше першоï частоти його товщинного резонансу. У випадках великоï товщини дна спектр зондувального сигналу може включати області частот між частотами товщинних резонансів. При цьому з'являється можливість використання кореляційно-фазового прийому для вимірювання рівня в резервуарах з широким діапазоном товщин дна.

Bohushevych V.K., Zamarenova L.M., Kotov H.M., Skipa M.I. «Прецизионное ультразвуковое измерение уровня жидкости через «толстую» стальную стенку (Прецизійне ультразвукове вимірювання рівня рідини через «товсту» сталеву стінку)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 25, № 3, с. 56-68 (2020)

Розглядаються питання вимірювання рівня рідини через «товсту» сталеву стінку. При вимірюванні рівня за часом поширення сигналу найкращу точність забезпечує кореляційно-фазовий прийом складних сигналів. Але при проходженні таких сигналів через «товсту» стінку руйнується ïх фазова структура, що пов'язано з хвилями Лемба вищого порядку. При вирішенні задачі сигнал, що приймається, представляється як сума сигналу, який пройшов через стінку та шар рідини, сигналів коливань товщинних резонансів поздовжніх і поперечних хвиль і сигналу нерезонансних коливань, що поширюються в стінці. Запропоновано оцінювання спотворень сигналу, що приймається, за його спектрами та методика формування оптимальних зондуючих сигналів. Експерименти на «товстій», 14,5 мм, сталевій стінці показали, що при використанні оптимальних сигналів для трьох діапазонів частот, 593–790, 395–593 і 197–395 кГц, похибка вимірювання часу не перевищила 1 мкс, а значення коефіцієнта фазовоï кореляціï склали 0,84–0,92, 0,78–0,90 і 0,45–0,65, відповідно.

Morozko P.V., Zamsha K.S., Luniova S.A. «Возможности моделирования воздушного канала слуховой системы (Можливості моделювання повітряного каналу слуховоï системи)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 4, с. 82-87 (2018)

Проаналізована можливість застосування низькочастотних спрощень при моделюванні зовнішнього слухового каналу. Уточнений частотний діапазон достовірності представлення розподілених параметрів середовища з зосередженими елементами у вигляді маси та гнучкості повітря, замкненого в об'ємі каналу. Метод дослідження базується на розрахунку частотноï залежності вхідного опору слухового каналу при застосуванні моделювання його у вигляді чотириполюсника. Метод чотириполюсника поєднує в собі як метод електроакустичних аналогій, так і теорію чотириполюсника.

Kabushka Y.V., Zotko A.S., Kandrachuk I.V., Korzhyk O.V. «Дальность обнаружения малых воздушных объектов наземной системой шумопеленгования (Дальність виявлення малих повітряних об’єктів наземною системою шумопеленгування)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 5, с. 48-56 (2018)

В роботі розглянуто задачу виявлення малих повітряних об'єктів наземною системою шумопеленгування з супутнім визначенням дальності виявлення в умовах наближеною до реальноï завадо-сигнальноï ситуаціï. В якості приймальноï системи обрана група приймачів, що реалізують – зонд і виконана у вигляді лінійноï дискретноï еквідистантноï акустичноï антени. Малий повітряний об'єкт представлений "БПЛА з гвинтовими-кільцевих рушієм в штовхає компонуванні". До проведення розрахунків залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасання, за впливом кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливостей "з – профілю" і рельєфу місцевості. Виникнення в даний час значного інтересу до питань використання акустичних засобів для виявлення, пеленгування та визначення елементів руху малих повітряних об'єктів зумовило розвиток напрямків створення мобільних шумопеленгаторних пристроïв, що реалізують традиційні для гідроакустики принципи виявлення джерел специфічного шуму. До таких об'єктів можуть бути віднесені безпілотні літаючі апарати різного призначення – гелікоптерного ( "ротор") або літакового типу ( "крило"). Рішення такого завдання має спиратися на точні відомості про акустичне поле джерела специфічного шуму і про режими руху об'єкта. На жаль, відомості про шумові характеристики повітряних об'єктів вкрай обмежені, а наявні в широкому доступі джерела інформаціï в основному орієнтовані на рекламну сторону цього питання. У зв'язку з цим запропонований матеріал буде актуальним і своєчасним, а рішення задачі виявлення зазначених об'єктів з супутнім визначенням прогнозованоï дальності діï шумопеленгаторів в умовах заданоï моделі паразитного шумового навантаження і являє собою мету роботи. Пропонується здійснювати виявлення малих повітряних об'єктів типу "крило" на висотах і при швидкостях руху, які відповідають ïх технічним характеристикам в нормальних рефракціях. Імовірність помилковоï тривоги з використанням критеріïв Неймана–Пірсона повинна складати – не більш 0.01. Сектор огляду вибирається відповідно до характеристики спрямованості приймальноï системи з можливістю механічного сканування в секторі огляду. Робоча смуга частот приймальноï системи формується, виходячи з частотних характеристик шумності і діапазону робочих швидкостей повітряних об'єктів. Пропонується визначити похилу "прогнозовану" дальність, що враховує "енергетичну" і "геометричну" дальності. До проведення розрахунків повинні бути залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасанню, вплив кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливості "з – профілю" та особливості рельєфу місцевості – у вигляді "інженерних споруд".