Груданов В.Я., Белохвостов Г.И., Ткачева Л.Т. «Научно-практические подходы к совершенствованию конструкций глушителей шума поршневых двигателей внутреннего сгорания на основе теории чисел» Наука и техника, 20, № 5, с. 434-444 (2021)

Для совершенствования важнейших параметров рабочих органов глушителей шума предложен метод, основанный на использовании теории предпочтительных чисел. В результате многолетних научных исследований авторами установлена неизвестная ранее теоретическая взаимосвязь между основными рядами предпочтительных чисел, золотой пропорцией и числами ряда Фибоначчи. Рассмотрено новое направление в развитии теории чисел, составлена ее классификация, включающая в себя геометрическую теорию чисел, предпочтительные числа и ряды предпочтительных чисел, содержащая новый основной ряд предпочтительных чисел с применением последовательности Фибоначчи. Получены новые формулы для определения знаменателей геометрических прогрессий рядов предпочтительных чисел и площади круга. Определение площади круга по новой формуле позволяет получать более точные ее значения. Выведена также новая формула для определения длины окружности круга. Разработаны конструкции перфорированных перегородок, в которых использованы закономерности новых основных рядов предпочтительных чисел. Дано расчетное обоснование основных геометрических и конструктивных размеров глушителей шума с помощью математической модели перфорированной золотой перегородки и новых основных рядов предпочтительных чисел, позволяющее получить конструкцию глушителей шума, обладающих минимально возможным аэродинамическим сопротивлением при максимально возможном снижении уровня шума выпуска отработавших газов двигателей внутреннего сгорания. Предложена инновационная модель глушителя шума поршневых двигателей внутреннего сгорания с улучшенными гидравлическими и акустическими характеристиками на основе теории чисел. Теория предпочтительных чисел применима к любым техническим устройствам.

Вавилов А.А. «Направленность приповерхностного источника шумоизлучения в свободном пространстве» Неделя науки СПбГМТУ-2019: сборник докладов Всероссийского фестиваля науки «Nauka 0+»: в 2 т. Т.1, с. 27-39 (2019)

Описаны особенности шумоизлучения в свободном пространстве и разработка математической модели характеристики направленности шумоизлучения.

Коробицына Д.М., Кузнецова А.Д., Пальникова О.В. «Акустическая долговечность жестких вибродемпфирующих конструкций» Неделя науки СПбГМТУ-2019: сборник докладов Всероссийского фестиваля науки «Nauka 0+»: в 2 т. Т.1, с. 384-392 (2019)

Рассматриваются вопросы оценки акустической долговечности жестких вибродемпфирующих конструкций, которые широко используются на судах. Данная оценка, безусловно, важна для того, чтобы спрогнозировать снижение эффективности противошумового комплекса с течением времени в нормируемых помещениях. Проведены измерения коэффициента механических потерь образцов пластин, выполненные с разницей в 5, 7 и 17 лет. При анализе измерений проверялась статистическая нулевая гипотеза о равенстве математических ожиданий для того, чтобы подтвердить или опровергнуть статистическое совпадение величин коэффициентов механических потерь, измеренных в различное время. На примере разработанной модели судна с использованием энергостатистического метода расчета шума и вибрации получены оценки влияния вибродемпфирующих покрытий жесткого типа на шум в судовых помещениях.

Самохин В.Ф., Мошков П.А. «Исследование шума биротативного винтовентилятора в статических условиях» Известия высших учебных заведений. Авиационная техника, № 1, с. 117-120 (2020)

Представлены основные результаты экспериментального исследования акустических характеристик турбовинтовентиляторного двигателя с биротативным высоконагруженным винтовентилятором. Измерения выполнены при работе двигателя в статических условиях. Получены энергетические, пространственные и спектральные характеристики акустического поля силовой установки.

Разаков Ж.П. «Экспериментальные исследования шума резьбо- и шлицешлифовальных станков» Известия Тульского государственного университета. Технические науки, № 11, с. 319-323 (2021)

Представлены результаты экспериментальных исследований спектров шума при работе шлицешлифовальных и резьбошлифовальных станков, в результате чего были выявлены закономерности спектров шума на рабочих местах операторов, а также определено влияние технологического режима на уровни звукового давления.

Костюков А.В. «Экспериментальные исследования акустических характеристик трансформатора» Известия Тульского государственного университета. Технические науки, № 12, с. 127-132 (2021)

Основным элементом электроснабжения промышленных предприятий является силовой трансформатор. Силовые трансформаторы располагаются на территории промышленных предприятий в открытых специально отведенных зона, а также в закрытых помещениях или на территории цеха. Существуют нормативные документы, которые регламентируют безопасные условия обслуживания, эксплуатации силовых трансформаторов, а также документы, регламентирующие уровень шума силовых трансформаторов. В работе представлены материалы исследований шума силовых трансформаторов предприятий машиностроения. По результатам исследований сделан анализ и даны предложения по снижению шума трансформаторов.

Kabushka Y.V., Zotko A.S., Kandrachuk I.V., Korzhyk O.V. «Дальность обнаружения малых воздушных объектов наземной системой шумопеленгования (Дальність виявлення малих повітряних об’єктів наземною системою шумопеленгування)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 5, с. 48-56 (2018)

В роботі розглянуто задачу виявлення малих повітряних об'єктів наземною системою шумопеленгування з супутнім визначенням дальності виявлення в умовах наближеною до реальноï завадо-сигнальноï ситуаціï. В якості приймальноï системи обрана група приймачів, що реалізують – зонд і виконана у вигляді лінійноï дискретноï еквідистантноï акустичноï антени. Малий повітряний об'єкт представлений "БПЛА з гвинтовими-кільцевих рушієм в штовхає компонуванні". До проведення розрахунків залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасання, за впливом кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливостей "з – профілю" і рельєфу місцевості. Виникнення в даний час значного інтересу до питань використання акустичних засобів для виявлення, пеленгування та визначення елементів руху малих повітряних об'єктів зумовило розвиток напрямків створення мобільних шумопеленгаторних пристроïв, що реалізують традиційні для гідроакустики принципи виявлення джерел специфічного шуму. До таких об'єктів можуть бути віднесені безпілотні літаючі апарати різного призначення – гелікоптерного ( "ротор") або літакового типу ( "крило"). Рішення такого завдання має спиратися на точні відомості про акустичне поле джерела специфічного шуму і про режими руху об'єкта. На жаль, відомості про шумові характеристики повітряних об'єктів вкрай обмежені, а наявні в широкому доступі джерела інформаціï в основному орієнтовані на рекламну сторону цього питання. У зв'язку з цим запропонований матеріал буде актуальним і своєчасним, а рішення задачі виявлення зазначених об'єктів з супутнім визначенням прогнозованоï дальності діï шумопеленгаторів в умовах заданоï моделі паразитного шумового навантаження і являє собою мету роботи. Пропонується здійснювати виявлення малих повітряних об'єктів типу "крило" на висотах і при швидкостях руху, які відповідають ïх технічним характеристикам в нормальних рефракціях. Імовірність помилковоï тривоги з використанням критеріïв Неймана–Пірсона повинна складати – не більш 0.01. Сектор огляду вибирається відповідно до характеристики спрямованості приймальноï системи з можливістю механічного сканування в секторі огляду. Робоча смуга частот приймальноï системи формується, виходячи з частотних характеристик шумності і діапазону робочих швидкостей повітряних об'єктів. Пропонується визначити похилу "прогнозовану" дальність, що враховує "енергетичну" і "геометричну" дальності. До проведення розрахунків повинні бути залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасанню, вплив кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливості "з – профілю" та особливості рельєфу місцевості – у вигляді "інженерних споруд".

Harasiuk A.O., Myronov M.V., Lozinsky V.V., Thanh Vy N., Darchuk A.V., Prodeus A.M. «Прогнозируемая оценка разборчивости речи, замаскированной шумовой помехой (Прогнозоване оцінювання розбірливості мови, замаскованоï шумовою завадою)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 5, с. 48-55 (2019)

Результати акустичноï експертизи приміщень та засобів зв’язку, що полягає в оцінюванні розбірливості мовних сигналів, є необхідними для сертифікаціï приміщень та комунікаційних систем. Оскільки технічні засоби звукоінженерів постійно змінюються й удосконалюються, а також з огляду на зростання переліку факторів, що можуть бути врахованими при оцінюванні розбірливості мови, зростає й кількість апаратно-програмних додатків для такого оцінювання. Таким чином, розробка математичного та програмного забезпечення для прогнозування та вимірювання розбірливості мови є актуальним завданням. Найбільш поширеними на сьогодні є формантний та модуляційний методи оцінювання розбірливості мови. Формантний метод є дещо обмеженим, оскільки не дозволяє враховувати дію ревербераціï. Модуляційний метод, в якому мірою оцінювання розбірливості мови є індекс передачі мови (Speech Transmission Index), є вільним від цього недоліку. Тому в деяких роботах можна зустріти висловлювання про «застарілість» формантного методу. Проте, ретельне зіставлення потенційних можливостей формантного та модуляційного методів свідчить, що формантний метод перевершує свого конкурента за точністю і швидкістю обчислень в умовах, коли дія шуму переважає над дією ревербераціï. Найбільшого поширення набули такі версіï формантного методу оцінювання розбірливості мови як індекс артикуляціï (Articulation Index) й індекс розбірливості мови (Speech Intelligibility Index). На територіï колишнього СРСР найбільш поширеними були версіï формантного методу, розвинуті в наукових школах, очолюваних Н.Б. Покровським, М.А. Сапожковим і Ю.С. Биковим. Згідно із формантним методом, область частот мовного сигналу розбивають на суміжні частотні смуги, в межах кожноï з яких спектри мови та шуму можна вважати практично незмінними, й формантну розбірливість обчислюють як певну функцію парціальних відношень сигнал-шум, а словесну розбірливість обчислюють через формантну розбірливість. У даній статті представлено детальний опис алгоритму прогнозування розбірливості мови шляхом аналітичного моделювання. У загальному вигляді алгоритм складається з наступних кроків: на першому етапі обчислень здійснюється формування первинних моделей мовного сигналу і шуму у вигляді масивів вибірок стаціонарних випадкових процесів із заданими спектральними характеристиками. Потім виконується корекція дисперсій цих модельних процесів, щоб забезпечити необхідне інтегральне відношення сигнал-шум. Після такоï корекціï оцінюються парціальні відношення сигнал-шум. На заключному етапі обчислюються показники розбірливості мови, такі як формантна розбірливість, словесна розбірливість, індекс передачі мови. Працездатність запропонованого алгоритму перевірена для 4-х видів шумовоï завади: білоï, рожевоï, коричневоï та типовоï для навчальних приміщень. Узгодженість отриманих результатів з відомими аналогічними результатами свідчить про коректність запропонованих компонентів аналітичного алгоритму. Окрім того, виконано співставлення результатів оцінювання розбірливості мови, отриманих у відповідності до «класичного» підходу, з результатами оцінювання індексу передачі мови, що дозволило підтвердити тезу про низьку маскувальну здатність білого шуму при малих відношеннях сигнал-шум. Запропонований в даній роботі алгоритм прогнозування розбірливості мови буде корисним студентам в галузі звукоінженеріï, фахівцям в галузях розробки та налагодження систем зв’язку, архітектурного проектування, озвучення залів різного призначення, а також керівникам установ, де розбірливість мови є важливим показником.

Красникова И.В., Розанова С.В. «Влияние транспортного шума на вариабельность сердечного ритма студентов с различными вегетотипами» Известия Тульского государственного университета. Естественные науки, № 4, с. 164-173 (2020)

Проведено исследование влияния транспортного шума на показатели вариа- бельности сердечного ритма в зависимости от типа вегетативной регуляции. Пока- зано, что действие данного фактора городской среды приводит к сдвигу вегетатив- ного баланса в сторону снижения активности парасимпатического отдела вегетативной нервной системы. Наиболее чувствительными к транспортному шуму оказались симпатотоники.