Российский фонд
фундаментальных
исследований

Физический факультет
МГУ им. М.В.Ломоносова
 

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.) 2018. 23, № 6

 

Chaika O.S., Yaroshenko M.O., Korzhyk O.V. «Определение первичных классификационных признаков монохроматического источника звука в мелком море (Визначення первинних класифікаційних ознак монохроматичного джерела звуку в мілкому морі)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 48-57 (2018)

Робота присвячена проблемі первинноï класифікаціï автономних рухомих технічних засобів дослідження моря. На основі класичноï моделі мілкого моря, поданого плоским хвилеводом з комбінованими границями, розглянуто особливі точки векторного поля інтенсивності звукового сигналу, який створюється монохроматичним точковим джерелом та встановлено залежності позиціонування джерел звуку від змінення фази прийнятого сигналу. Наведено результати розрахунків векторного поля інтенсивності та девіаційних характеристик прийнятого сигналу, що відповідають певній сукупності вихідних умов. При цьому встановлена відповідність таких параметрів прийнятого сигналу як знак, величина і періодичність проявів девіаціï частоти хвилі-носія – певним розподіленням векторного поля інтенсивності та встановлено однозначний зв’язок результатів аналізу девіаційних характеристик і горизонтів розміщення джерела звуку (що і відповідає первинним класифікаційним ознакам джерела).

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 48-57 (2018) | Рубрика: 07.02

 

Vdovenko M.V., Luniova S.A. «Определение области стереофонического звучания источников информационных сигналов (Визначення області стереофонічного звучання джерел інформаційних сигналів)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 58-65 (2018)

В даній статті розглядається проблема локалізаціï людиною джерел звуку. Запропонована формула для уточнення розрахунків зони стереоефекту для сигналів з мовленнєвою компонентою. Результати, одержані за допомогою аналітичних розрахунків, перевіряються експериментальним шляхом. В якості критеріïв оцінки стереофонічного звучання використовувались параметри функціï міжвушноï кореляціï: коефіцієнт крос-кореляціï, інтервал кореляціï, ширина головного максимуму та загальний вигляд функціï кореляціï. Вимірювання виконувались за допомогою штучноï голови на глядацьких місцях в залі середніх розмірів. Практично наявність зони стереофоніï для інформаційних сигналів можна визначати за значеннями коефіцієнту крос-кореляціï IACF>0,2. Для різних типів сигналів це значення відповідає різному часу міжвушноï затримки сигналів, що зумовлює різні розміри області стереофоніï для музичних і мовленнєвих сигналів.

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 58-65 (2018) | Рубрика: 14.01

 

Naida M.S., Didkovskyi V.S., Naida S.A. «Физические модели барабанной перепонки среднего уха человека (Фізичні моделі барабанноï перетинки середнього вуха людини)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 66-73 (2018)

Розглянуті різні моделі середнього вуха людини, які можуть допомогти оцінити його стан до і після тимпанопластики. Зокрема, в якості моделей барабанноï перетинки запропоновано круглу, прямокутну та викривлену мембрани. Окремо проаналізована мембрана Шрапнеля та ïï роль при хірургічному відновленні барабанноï перетинки. В якості моделі усього середнього вуха обрано модель на основі електроакустичних аналогій. Вона дозволила отримати кількісні показники стану слуховоï системи людини: параметр норми середнього вуха і коефіцієнт підсилення звукового тиску слуховими кісточками, – і дати рекомендаціï щодо підбору матеріалів для тимпанопластики та оцінки успішності ïï проведення.

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 66-73 (2018) | Рубрики: 13.02 13.06

 

Ishchenko O.S. «Акустический анализ отвердевшего согласного [т], распространенного в западноукраинских диалектах (Акустичний аналіз стверділого приголосного [т], поширеного в західноукраïнських діалектах)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 74-81 (2018)

Дослідження присвячено акустичному вивченню проривного передньоязикового (твердого) звука [т], що в західноукраïнському діалектному ареалі в окремих граматичних позиціях постав на місці проривного м’якого [т]. Ідеться, зокрема, про дієслова 3-ï особи однини чи множини теперішнього часу, а також дієслова 2-ï особи множини наказового способу, у флексіях яких замість традиційного для украïнськоï мови м’якого приголосного вживається твердий [т] (літературна норма: ‘він робить’, ‘ідіть сюди’, ‘вони сидять’ і діалект: ‘він робит’, ‘ідіт сюди’, ‘вони сидят’). Завдяки спектральному аналізу зразків гуцульського мовлення з’ясовано, що в подібних формах дієслів акустична картина твердого [т] має деякі відмінності порівняно з його реалізацією в інших словах. Припускалося, що різниця, ймовірно, може полягати в ступені твердості: мовляв, діалектний твердий звук [т] у флексіях дієслів історично виник на місці м’якого [т'], отже, незважаючи на ствердіння, містить залишки (сліди) м’якості. Однак під час осцилографічного й сонографічного аналізів було виявлено, що основна відмінність діалектного [т] в зазначених дієслівних формах полягає в характері способу творення (артикулювання) – він має чіткіший проривний характер порівняно з твердим [т] в інших позиціях.

Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 74-81 (2018) | Рубрика: 13.05