Kabushka Y.V., Zotko A.S., Kandrachuk I.V., Korzhyk O.V. «Дальность обнаружения малых воздушных объектов наземной системой шумопеленгования (Дальність виявлення малих повітряних об’єктів наземною системою шумопеленгування)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 5, с. 48-56 (2018)

В роботі розглянуто задачу виявлення малих повітряних об'єктів наземною системою шумопеленгування з супутнім визначенням дальності виявлення в умовах наближеною до реальноï завадо-сигнальноï ситуаціï. В якості приймальноï системи обрана група приймачів, що реалізують – зонд і виконана у вигляді лінійноï дискретноï еквідистантноï акустичноï антени. Малий повітряний об'єкт представлений "БПЛА з гвинтовими-кільцевих рушієм в штовхає компонуванні". До проведення розрахунків залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасання, за впливом кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливостей "з – профілю" і рельєфу місцевості. Виникнення в даний час значного інтересу до питань використання акустичних засобів для виявлення, пеленгування та визначення елементів руху малих повітряних об'єктів зумовило розвиток напрямків створення мобільних шумопеленгаторних пристроïв, що реалізують традиційні для гідроакустики принципи виявлення джерел специфічного шуму. До таких об'єктів можуть бути віднесені безпілотні літаючі апарати різного призначення – гелікоптерного ( "ротор") або літакового типу ( "крило"). Рішення такого завдання має спиратися на точні відомості про акустичне поле джерела специфічного шуму і про режими руху об'єкта. На жаль, відомості про шумові характеристики повітряних об'єктів вкрай обмежені, а наявні в широкому доступі джерела інформаціï в основному орієнтовані на рекламну сторону цього питання. У зв'язку з цим запропонований матеріал буде актуальним і своєчасним, а рішення задачі виявлення зазначених об'єктів з супутнім визначенням прогнозованоï дальності діï шумопеленгаторів в умовах заданоï моделі паразитного шумового навантаження і являє собою мету роботи. Пропонується здійснювати виявлення малих повітряних об'єктів типу "крило" на висотах і при швидкостях руху, які відповідають ïх технічним характеристикам в нормальних рефракціях. Імовірність помилковоï тривоги з використанням критеріïв Неймана–Пірсона повинна складати – не більш 0.01. Сектор огляду вибирається відповідно до характеристики спрямованості приймальноï системи з можливістю механічного сканування в секторі огляду. Робоча смуга частот приймальноï системи формується, виходячи з частотних характеристик шумності і діапазону робочих швидкостей повітряних об'єктів. Пропонується визначити похилу "прогнозовану" дальність, що враховує "енергетичну" і "геометричну" дальності. До проведення розрахунків повинні бути залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасанню, вплив кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливості "з – профілю" та особливості рельєфу місцевості – у вигляді "інженерних споруд".

Kabushka Y.V., Zotko A.S., Kandrachuk I.V., Korzhyk O.V. «Дальность обнаружения малых воздушных объектов наземной системой шумопеленгования (Дальність виявлення малих повітряних об’єктів наземною системою шумопеленгування)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 5, с. 48-56 (2018)

В роботі розглянуто задачу виявлення малих повітряних об'єктів наземною системою шумопеленгування з супутнім визначенням дальності виявлення в умовах наближеною до реальноï завадо-сигнальноï ситуаціï. В якості приймальноï системи обрана група приймачів, що реалізують – зонд і виконана у вигляді лінійноï дискретноï еквідистантноï акустичноï антени. Малий повітряний об'єкт представлений "БПЛА з гвинтовими-кільцевих рушієм в штовхає компонуванні". До проведення розрахунків залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасання, за впливом кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливостей "з – профілю" і рельєфу місцевості. Виникнення в даний час значного інтересу до питань використання акустичних засобів для виявлення, пеленгування та визначення елементів руху малих повітряних об'єктів зумовило розвиток напрямків створення мобільних шумопеленгаторних пристроïв, що реалізують традиційні для гідроакустики принципи виявлення джерел специфічного шуму. До таких об'єктів можуть бути віднесені безпілотні літаючі апарати різного призначення – гелікоптерного ( "ротор") або літакового типу ( "крило"). Рішення такого завдання має спиратися на точні відомості про акустичне поле джерела специфічного шуму і про режими руху об'єкта. На жаль, відомості про шумові характеристики повітряних об'єктів вкрай обмежені, а наявні в широкому доступі джерела інформаціï в основному орієнтовані на рекламну сторону цього питання. У зв'язку з цим запропонований матеріал буде актуальним і своєчасним, а рішення задачі виявлення зазначених об'єктів з супутнім визначенням прогнозованоï дальності діï шумопеленгаторів в умовах заданоï моделі паразитного шумового навантаження і являє собою мету роботи. Пропонується здійснювати виявлення малих повітряних об'єктів типу "крило" на висотах і при швидкостях руху, які відповідають ïх технічним характеристикам в нормальних рефракціях. Імовірність помилковоï тривоги з використанням критеріïв Неймана–Пірсона повинна складати – не більш 0.01. Сектор огляду вибирається відповідно до характеристики спрямованості приймальноï системи з можливістю механічного сканування в секторі огляду. Робоча смуга частот приймальноï системи формується, виходячи з частотних характеристик шумності і діапазону робочих швидкостей повітряних об'єктів. Пропонується визначити похилу "прогнозовану" дальність, що враховує "енергетичну" і "геометричну" дальності. До проведення розрахунків повинні бути залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасанню, вплив кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливості "з – профілю" та особливості рельєфу місцевості – у вигляді "інженерних споруд".

Kopytko J.S. «Расчет резонансных частот горловой части резонатора Гельмгольца (Розрахунок резонансних частот горловоï частини резонатора Гельмгольца)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 5, с. 70-75 (2018)

Наведено розрахунок резонансних частот горловини резонатора Гельмгольца з метою подальшоï оцінки взаємозв'язку резонансних частот, отриманих експериментально, з резонансними частотами одного з основних елементів резонатора для створення широкосмугових акустичних систем або метаматеріалів. Метою роботи є розрахунок резонансних частот горловини резонатора Гельмгольца. Параметри горловини обрані рівними параметрам горловини одного з резонаторів досліджених експериментально. В результаті розрахунку отримані чисельні значення для перших шістдесятии чотирьох резонансних частот.

Kopytko Y.S., Naida S.A. «Расчет амплитуд смещений горловой части резонатора Гельмгольца на резонансных частотах (Розрахунок амплітуд зміщень горловоï частини резонатора Гельмгольца на резонансних частотах)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 1, с. 79-84 (2019)

Метою роботи є аналіз амплітуд коливань горловини резонатора Гельмгольца на резонансних частотах. Надано розрахунок амплітуд зміщень горловини резонатора Гельмгольца при коливаннях на резонансних частотах з метою подальшоï оцінки взаємозв'язку резонансних частот, отриманих експериментально, з резонансними частотами одного з основних елементів резонатора для створення широкосмугових акустичних систем або метаматеріалів. Отримані чисельні значення амплітуд коливань для перших шістдесяти семи резонансних частот. Представлено аналіз отриманих результатів. Параметри горловини обрані рівними параметрам горловини одного з резонаторів досліджених експериментально.

Korzhyk M.O., Kurdiuk S.V., Korzhyk O.V. «Импедансные характеристики плоско-параллельного акустического волновода с комбинированием границами при нарушении его двухчастотным сигналом (Імпедансні характеристики плоско-паралельного акустичного хвилеводу з комбінуванням межами при порушенні його двочастотних сигналом)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 65-74 (2018)

В роботі розглянуті імпедансні характеристики хвилеводу з комбінованими межами при поширенні в ньому хвильового пакета у вигляді двухчастотного сигналу. Плоско-паралельний хвилевід з комбінованими межами імітує дрібне море з донною поверхнею, представленоï акустично жорсткою кордоном, Поверхня розділу середовищ "вода–повітря" – акустично м'яка межа. В результаті рішення задачі визначення питомих акустичних опорів уздовж горизонтального і вздовж вертикального перетину хвилеводу – отримані основні аналітичні вирази, що описують поширення в ньому комбінованих коливань двох різних частот. Для визначення імпедансних характеристик використані середні значення суперпозиций компонент швидкості коливань і тисків, що розвиваються різночастотних коливаннями джерела. Розглянуто питання формування в волноводе розподілів середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. Метою роботи є визначення особливостей питомих акустичних опорів нормальним хвилям, що поширюються в плоско-паралельному хвилеводу з комбінованими межами, і ïх вплив на основні енергетичні характеристики акустичного поля, що збуджується двочастотних джерелом. В умовах дисперсіï, для області нижніх частот і першій моди хвилеводу, розраховані залежності і проаналізовано особливості імпедансних характеристик і ïх вплив на розподіл по каналу хвилеводу середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. В роботі показано, що імпеданс хвилеводу вздовж його горизонтальноï осі залежить від координати і значень частот вихідного пакета.

Chaika O.S., Yaroshenko M.O., Korzhyk O.V. «Определение первичных классификационных признаков монохроматического источника звука в мелком море (Визначення первинних класифікаційних ознак монохроматичного джерела звуку в мілкому морі)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 48-57 (2018)

Робота присвячена проблемі первинноï класифікаціï автономних рухомих технічних засобів дослідження моря. На основі класичноï моделі мілкого моря, поданого плоским хвилеводом з комбінованими границями, розглянуто особливі точки векторного поля інтенсивності звукового сигналу, який створюється монохроматичним точковим джерелом та встановлено залежності позиціонування джерел звуку від змінення фази прийнятого сигналу. Наведено результати розрахунків векторного поля інтенсивності та девіаційних характеристик прийнятого сигналу, що відповідають певній сукупності вихідних умов. При цьому встановлена відповідність таких параметрів прийнятого сигналу як знак, величина і періодичність проявів девіаціï частоти хвилі-носія – певним розподіленням векторного поля інтенсивності та встановлено однозначний зв’язок результатів аналізу девіаційних характеристик і горизонтів розміщення джерела звуку (що і відповідає первинним класифікаційним ознакам джерела).

Kabushka Y.V., Zotko A.S., Kandrachuk I.V., Korzhyk O.V. «Дальность обнаружения малых воздушных объектов наземной системой шумопеленгования (Дальність виявлення малих повітряних об’єктів наземною системою шумопеленгування)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 5, с. 48-56 (2018)

В роботі розглянуто задачу виявлення малих повітряних об'єктів наземною системою шумопеленгування з супутнім визначенням дальності виявлення в умовах наближеною до реальноï завадо-сигнальноï ситуаціï. В якості приймальноï системи обрана група приймачів, що реалізують – зонд і виконана у вигляді лінійноï дискретноï еквідистантноï акустичноï антени. Малий повітряний об'єкт представлений "БПЛА з гвинтовими-кільцевих рушієм в штовхає компонуванні". До проведення розрахунків залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасання, за впливом кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливостей "з – профілю" і рельєфу місцевості. Виникнення в даний час значного інтересу до питань використання акустичних засобів для виявлення, пеленгування та визначення елементів руху малих повітряних об'єктів зумовило розвиток напрямків створення мобільних шумопеленгаторних пристроïв, що реалізують традиційні для гідроакустики принципи виявлення джерел специфічного шуму. До таких об'єктів можуть бути віднесені безпілотні літаючі апарати різного призначення – гелікоптерного ( "ротор") або літакового типу ( "крило"). Рішення такого завдання має спиратися на точні відомості про акустичне поле джерела специфічного шуму і про режими руху об'єкта. На жаль, відомості про шумові характеристики повітряних об'єктів вкрай обмежені, а наявні в широкому доступі джерела інформаціï в основному орієнтовані на рекламну сторону цього питання. У зв'язку з цим запропонований матеріал буде актуальним і своєчасним, а рішення задачі виявлення зазначених об'єктів з супутнім визначенням прогнозованоï дальності діï шумопеленгаторів в умовах заданоï моделі паразитного шумового навантаження і являє собою мету роботи. Пропонується здійснювати виявлення малих повітряних об'єктів типу "крило" на висотах і при швидкостях руху, які відповідають ïх технічним характеристикам в нормальних рефракціях. Імовірність помилковоï тривоги з використанням критеріïв Неймана–Пірсона повинна складати – не більш 0.01. Сектор огляду вибирається відповідно до характеристики спрямованості приймальноï системи з можливістю механічного сканування в секторі огляду. Робоча смуга частот приймальноï системи формується, виходячи з частотних характеристик шумності і діапазону робочих швидкостей повітряних об'єктів. Пропонується визначити похилу "прогнозовану" дальність, що враховує "енергетичну" і "геометричну" дальності. До проведення розрахунків повинні бути залучені дані по втратах на розширення фронту акустичних хвиль, дані по просторовому загасанню, вплив кліматичних факторів і зелених насаджень, а також особливості "з – профілю" та особливості рельєфу місцевості – у вигляді "інженерних споруд".

Chaika O.S., Yaroshenko M.O., Korzhyk O.V. «Особые точки векторного поля интенсивности в волноводе с комбинированными границами (Особливі точки векторного поля інтенсивності в хвилеводі з комбінованими границями)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 44-51 (2018)

На прикладі плоско-паралельного, безкінечного по довжині, регулярного хвилеводу з комбінованими границями показано можливі ситуаціï та закономірності формування векторного поля інтенсивності в мілкому морі. При цьому для різних горизонтів розташування акустичного монохроматичного джерела малих хвильових розмірів отримано розрахункові дані щодо утворення локально-вихрових та сідлових ділянок поля інтенсивності в області низьких частот (30–120 Гц). При врахуванні лише однорідних нормальних хвиль встановлено , що виникнення особливих точок поля відбувається відповідно до взаємодіï амплітудно-фазових особливостей розподілень тисків та складових коливальних швидкостей у вертикальних перерізах хвилеводу, а також у залежності від горизонту розміщення джерела, частоти, глибини моря. При цьому також показано вплив ізольованих нулів тиску та ізольованих нулів складових коливальноï швидкості на формування сінгулярних точок типу “вихор”, ”сідло”. Визначено суттєву неоднорідність поля інтенсивності в робочому середовищі за модулем і напрямком, а також встановлено, що розташування особливих точок і відповідних вихрових і сідлових структур в умовах задачі є асиметричним, навіть для ситуаціï розміщення джерела звуку на вісі хвилеводу.

Chaika O.S., Yaroshenko M.O., Korzhyk O.V. «Особые точки векторного поля интенсивности в волноводе с комбинированными границами (Особливі точки векторного поля інтенсивності в хвилеводі з комбінованими границями)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 44-51 (2018)

На прикладі плоско-паралельного, безкінечного по довжині, регулярного хвилеводу з комбінованими границями показано можливі ситуаціï та закономірності формування векторного поля інтенсивності в мілкому морі. При цьому для різних горизонтів розташування акустичного монохроматичного джерела малих хвильових розмірів отримано розрахункові дані щодо утворення локально-вихрових та сідлових ділянок поля інтенсивності в області низьких частот (30–120 Гц). При врахуванні лише однорідних нормальних хвиль встановлено , що виникнення особливих точок поля відбувається відповідно до взаємодіï амплітудно-фазових особливостей розподілень тисків та складових коливальних швидкостей у вертикальних перерізах хвилеводу, а також у залежності від горизонту розміщення джерела, частоти, глибини моря. При цьому також показано вплив ізольованих нулів тиску та ізольованих нулів складових коливальноï швидкості на формування сінгулярних точок типу “вихор”, ”сідло”. Визначено суттєву неоднорідність поля інтенсивності в робочому середовищі за модулем і напрямком, а також встановлено, що розташування особливих точок і відповідних вихрових і сідлових структур в умовах задачі є асиметричним, навіть для ситуаціï розміщення джерела звуку на вісі хвилеводу.

Korzhyk M.O., Kurdiuk S.V., Korzhyk O.V. «Импедансные характеристики плоско-параллельного акустического волновода с комбинированием границами при нарушении его двухчастотным сигналом (Імпедансні характеристики плоско-паралельного акустичного хвилеводу з комбінуванням межами при порушенні його двочастотних сигналом)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 65-74 (2018)

В роботі розглянуті імпедансні характеристики хвилеводу з комбінованими межами при поширенні в ньому хвильового пакета у вигляді двухчастотного сигналу. Плоско-паралельний хвилевід з комбінованими межами імітує дрібне море з донною поверхнею, представленоï акустично жорсткою кордоном, Поверхня розділу середовищ "вода–повітря" – акустично м'яка межа. В результаті рішення задачі визначення питомих акустичних опорів уздовж горизонтального і вздовж вертикального перетину хвилеводу – отримані основні аналітичні вирази, що описують поширення в ньому комбінованих коливань двох різних частот. Для визначення імпедансних характеристик використані середні значення суперпозиций компонент швидкості коливань і тисків, що розвиваються різночастотних коливаннями джерела. Розглянуто питання формування в волноводе розподілів середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. Метою роботи є визначення особливостей питомих акустичних опорів нормальним хвилям, що поширюються в плоско-паралельному хвилеводу з комбінованими межами, і ïх вплив на основні енергетичні характеристики акустичного поля, що збуджується двочастотних джерелом. В умовах дисперсіï, для області нижніх частот і першій моди хвилеводу, розраховані залежності і проаналізовано особливості імпедансних характеристик і ïх вплив на розподіл по каналу хвилеводу середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. В роботі показано, що імпеданс хвилеводу вздовж його горизонтальноï осі залежить від координати і значень частот вихідного пакета.

Коржик М.О., Kurdiuk S.V., Korzhyk O.V. «Импедансные характеристики плоско-параллельного акустического волновода с акустически мягкими границами при возбуждении его двухчастотным сигналом (Імпедансні характеристики пласко-паралельного акустичного хвилеводу з акустично м`якими границями при збудженні його двохчастотним сигналом)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 4, с. 65-73 (2018)

В работе рассмотрены импедансные характеристики волновода с акустически мягкими границами при распространении в нем волнового пакета в виде двухчастотного звукового сигнала. Плоско-параллельный волновод с акустически мягкими границами имитирует мелкое море с донной поверхностью илистого или песчаного типа, В результате решения задачи определения удельных акустических сопротивлений вдоль горизонтального и вдоль вертикального сечения волновода – получены основные аналитические выражения, описывающие распространение в нем комбинациионных колебаний двух разных частот. Для определения импедансных характеристик использованы средние значения суперпозиций компонент колебательной скорости и давлений, развиваемых разночастотными колебаниями источника. Рассмотрены вопросы формирования в волноводе распределений средних по временному интервалу наблюдения плотностей потоков мощности и плотности акустической энергии. Целью работы является определение особенностей удельных акустических сопротивлений комбинационным волнам, распространяющимся в плоско-параллельном волноводе с акустически мягкими границами, и их влияние на основные энергетические характеристики акустического поля, возбуждаемого двухчастотным источником. В условиях дисперсии, для области нижних частот и первой моды волновода, рассчитаны зависимости и проанализированы особенности импедансных характеристик и их влияние на распределение по каналу волновода средних по временному интервалу наблюдения плотностей потоков мощности и плотности акустической энергии. В работе показано, что импеданс волновода вдоль его горизонтальной оси зависит от координаты и значений частот исходного пакета.

Bohushevych V.K., Zamarenova L.M., Kotov H.M., Skipa M.I. «Прецизионные ультразвуковые измерители уровня жидкости в закрытых резервуарах (Прецизійні ультразвукові вимірювачі рівня рідини в закритих резервуарах)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 1, с. 61-71 (2019)

Розглядаються питання вимірювання рівня рідини в сталевих резервуарах через стінку акустичними методами. При вимірюванні рівня за часом поширення звуку в рідині найкращу точність забезпечує кореляційно-фазовий прийом складних сигналів. Але для вимірювань в сталевих резервуарах такий прийом зазвичай не використовується через спотворення фазовоï структури сигналу з широкою смугою частот, що проходить через пружну стінку (що має в цій смузі множинні резонанси). Використання в таких випадках кореляційно-фазового прийому можливе при виборі зондувального сигналу, спотворення фазовоï структури якого при проходженні через стінку будуть малими. Метою роботи є визначення можливостей використання кореляційно-фазового прийому і точності вимірювання рівня, що досягається, за умов різних товщин стінок сталевих резервуарів. Значимість досліджень визначається можливостями багаторазового збільшення точності вимірювань. Розглянуто акустичні методи та пристроï вимірювання рівня, показано перевагу часово-імпульсних (часово-пролітних, TOF) методів перед інтерферометричними та іншими методами при вимірюванні у великих резервуарах. Запропоновано схему розрахунків проходження широкосмугового імпульсного сигналу через пружну стінку (і побудови амплітудно- і фазочастотноï характеристик, АЧХ і ФЧХ), що враховує поздовжні і зсувні хвилі товщинних коливань стінки і стоячі хвилі ïï резонансних коливань по довжині (діаметру), запропоновано спосіб вибору в відповідності до АЧХ і ФЧХ пружноï стінки діапазону частот зондувального сигналу, що забезпечує малі спотворення його фазовоï структури при проходженні через стінку заданоï товщини. Отримано оцінки точностей вимірювання швидкості звуку і рівня рідини, що досягаються, в залізничних цистернах. Експериментальні роботи на тонкостінній, 0,8 мм, бочці з використанням сигналів діапазону частот 250-750 кГц, тобто частот менше частоти першого товщинного резонансу дна бочки, підтвердили мале спотворення фазових структур сигналів при ïх проходженні через дно і високу ефективність кореляційно-фазового прийому – при відношенні сигнал/шум 0,4 отримана висока точність вимірювання часу, ∼0,15 мкс, що відповідає точності вимірювання рівня ∼0,1 мм. Для сигналу 250-750 кГц визначено інтервал товщин стінки, 0,3–3,6 мм, при яких ефективність кореляційно-фазового прийому має бути високою, а точність вимірювань рівня – великою. Результати роботи показали, що застосування кореляційно-фазового прийому складних сигналів при вимірюванні рівня рідини через дно тонкостінноï сталевоï бочки можливо і забезпечує як високу ефективність роботи в умовах шумів, так і високу точність вимірювань. Можна очікувати, що такі ж показники точності і ефективності роботи будуть зберігатися в інтервалі товщин дна, при яких частоти зондувального сигналу будуть менше першоï частоти його товщинного резонансу. У випадках великоï товщини дна спектр зондувального сигналу може включати області частот між частотами товщинних резонансів. При цьому з'являється можливість використання кореляційно-фазового прийому для вимірювання рівня в резервуарах з широким діапазоном товщин дна.

Bohushevych V.K., Zamarenova L.M., Kotov H.M., Skipa M.I. «Прецизионное ультразвуковое измерение уровня жидкости через «толстую» стальную стенку (Прецизійне ультразвукове вимірювання рівня рідини через «товсту» сталеву стінку)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 25, № 3, с. 56-68 (2020)

Розглядаються питання вимірювання рівня рідини через «товсту» сталеву стінку. При вимірюванні рівня за часом поширення сигналу найкращу точність забезпечує кореляційно-фазовий прийом складних сигналів. Але при проходженні таких сигналів через «товсту» стінку руйнується ïх фазова структура, що пов'язано з хвилями Лемба вищого порядку. При вирішенні задачі сигнал, що приймається, представляється як сума сигналу, який пройшов через стінку та шар рідини, сигналів коливань товщинних резонансів поздовжніх і поперечних хвиль і сигналу нерезонансних коливань, що поширюються в стінці. Запропоновано оцінювання спотворень сигналу, що приймається, за його спектрами та методика формування оптимальних зондуючих сигналів. Експерименти на «товстій», 14,5 мм, сталевій стінці показали, що при використанні оптимальних сигналів для трьох діапазонів частот, 593–790, 395–593 і 197–395 кГц, похибка вимірювання часу не перевищила 1 мкс, а значення коефіцієнта фазовоï кореляціï склали 0,84–0,92, 0,78–0,90 і 0,45–0,65, відповідно.

Yurakov M.P., Kotvytskyi I.V., Prodeus A.M. «Оценка качества музыкальных сигналов, ограниченных по полосе частот (Оцінювання якості музичних сигналів, обмежених за смугою частот)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 4, с. 58-64 (2018)

Представлено результати оцінювання, із застосуванням об’єктивних та суб’єктивних мір, якості музичних сигналів. Суб’єктивне оцінювання здійснювалося 23 слухачами середнім віком 22 роки, без вад слуху. Для об’єктивного оцінювання використано 4 міри якості, серед яких сегментне відношення сигнал-шум, лог-спектральні спотворення, барк-спектральні спотворення, а також міра “perceptual evaluation of audio quality”, яка спеціально призначена для оцінювання якості музичних сигналів. Підтверджено справедливість результатів попередніх досліджень, де вказано, що смуга частот 12–14 кГц є достатньою для того, щоб музичний сигнал вважався таким, що практично не відрізняється від еталонного сигналу. Продемонстровано важливість врахування особливостей окремих об’єктивних мір якості, а також необхідність достатньо великого об’єму різноманітного музичного матеріалу для одержання достовірних оцінок якості музичних сигналів. Побудовано карти відповідності між суб’єктивною та об’єктивними мірами якості, що дозволяє калібрувати системи об’єктивного оцінювання якості музичних сигналів.

Prodeus A.M., Vityk A.V., Dvornyk O.O., Kotvytskyi I.V., Chaika O.S., Yaroshenko M.O. «Субъективная оценка разборчивости речи на фоне шума и реверберации (Суб’єктивне оцінювання розбірливості мови на тлі шуму та ревербераціï)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 2, с. 66-73 (2018)

В даній роботі представлено результати суб’єктивного оцінювання, здійснюваного шляхом артикуляційних випробувань, розбірливості односкладових звукосполучень на тлі шуму та ревербераціï. Оцінювання здійснювалося за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення, що дозволило автоматизувати й таким чином суттєво полегшити та пришвидшити процедуру артикуляційних випробувань. За результатами випробувань маскувальна здатність білого шуму виявилася кращою за таку для коричневого шуму при відношеннях сигнал-шум, менших за мінус 5 дБ, що не повністю узгоджується із попередніми прогнозними оцінками. Крім того, виявилося, що слухання мови, спотвореноï шумом, через акустичні монітори може призводити до суттєвого підвищення (до 0,85–0,93) оцінок розбірливості мови, порівняно із випадком слухання через навушники (0,1–0,3). Аналогічні результати одержано для ревербераційноï завади: для часу ревербераціï 2,7 с розбірливість збільшилася із 0,65 до 0,94. Даний феномен можна в значній мірі пояснити дією ранніх відбить звуку в приміщеннях, наявністю двох джерел випромінювання та бінауральним прослуховуванням. Додатковими причинами можуть бути особливості психофізичного стану слухачів та розробленоï автоматизованоï системи артикуляційних випробувань.

Prodeus A.M., Bukhta K.V., Morozko P.V., Serhiienko O.V., Kotvytskyi I.V., Dvornyk O.O. «Автоматизированная субъективная оценка разборчивости речи при разных способах прослушивания (Автоматизоване суб’єктивне оцінювання розбірливості мови при різних способах прослуховування)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 49-57 (2018)

У даній роботі представлені результати автоматизованоï суб'єктивноï оцінки розбірливості украïнськоï мови. Односкладові звукосполучення типу «приголосний-голосний-приголосний» прослуховувалися двома способами: через навушники та через акустичні монітори. Оцінка розбірливості мови виконувалася із застосуванням спеціально розробленого програмного забезпечення, що дозволяє автоматизувати процедуру артикуляційних випробувань. Прослуховування мови виконувалося для чотирьох ситуацій: чиста мова; мова, спотворена шумом; мова, спотворена реверберацією; мова, спотворена спільною дією шуму та ревербераціï. Виявилося, що маскувальна здатність білого шуму перевищує таку для коричневого шуму при відношеннях сигнал-шум, менших за мінус 5 дБ, що не зовсім узгоджується з попередніми прогнозними оцінками. Крім того, виявилося, що прослуховування мови, спотвореноï шумом, через акустичні монітори може привести до значного збільшення розбірливості мови в порівнянні з прослуховуванням через навушники. В якості можливих причин цього явища розглянуто ранні відбитки, наявність двох гучномовців, бінауральне прослуховування, психофізичні особливості слухачів, а також особливості програмного забезпечення та організаціï артикуляційних випробувань. Після корекціï програмного забезпечення та процедури артикуляційних випробувань виявилося, що результати оцінки розбірливості мови практично не відрізняються для обох способів прослуховування за умови, що відстань між слухачем і акустичними моніторами не перевищує 0,6–0,8 метра. У той же час виконана корекція не відбилася на поведінці залежностей розбірливості мови від відношення сигнал-шум при малих (менших за мінус 5 дБ) значеннях відношення сигнал-шум.

Starovoit Y.I., Kurdiuk S.V., Leiko O.H. «Физические поля цилиндрических гидроакустических антенн с экраном и пьезокерамическими цилиндрическими излучателями с радиальной поляризацией (Фізичні поля циліндричних гідроакустичних антен з екраном і циліндричними п’єзокерамічними випромінювачами з радіальною поляризацією)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 30-36 (2018)

В статті вирішена «наскрізна» задача випромінення звуку циліндричною гідроакустичною антеною, утвореною із певноï кількості циліндричних п’єзокерамічних випромінювачів з радіальною поляризацією і циліндричного акустичного екрана, розміщеного всередині антени, за умови збудження випромінювачів заданою вхідною електричною напругою. Випромінювачі у складі антени можуть бути як силовоï, так і компенсованоï конструкцій. Отримане рішення може бути використане для визначення чисельних характеристик електричних, механічних або акустичних полів таких типів антен в цілому або окремих випромінювачів у ïх складі.

Starovoit Y.I., Kurdiuk S.V., Leiko O.H. «Физические поля цилиндрических гидроакустических антенн с экраном и пьезокерамическими цилиндрическими излучателями с радиальной поляризацией (Фізичні поля циліндричних гідроакустичних антен з екраном і циліндричними п’єзокерамічними випромінювачами з радіальною поляризацією)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 1, с. 30-36 (2018)

В статті вирішена «наскрізна» задача випромінення звуку циліндричною гідроакустичною антеною, утвореною із певноï кількості циліндричних п’єзокерамічних випромінювачів з радіальною поляризацією і циліндричного акустичного екрана, розміщеного всередині антени, за умови збудження випромінювачів заданою вхідною електричною напругою. Випромінювачі у складі антени можуть бути як силовоï, так і компенсованоï конструкцій. Отримане рішення може бути використане для визначення чисельних характеристик електричних, механічних або акустичних полів таких типів антен в цілому або окремих випромінювачів у ïх складі.

Korzhyk M.O., Kurdiuk S.V., Korzhyk O.V. «Импедансные характеристики плоско-параллельного акустического волновода с комбинированием границами при нарушении его двухчастотным сигналом (Імпедансні характеристики плоско-паралельного акустичного хвилеводу з комбінуванням межами при порушенні його двочастотних сигналом)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 65-74 (2018)

В роботі розглянуті імпедансні характеристики хвилеводу з комбінованими межами при поширенні в ньому хвильового пакета у вигляді двухчастотного сигналу. Плоско-паралельний хвилевід з комбінованими межами імітує дрібне море з донною поверхнею, представленоï акустично жорсткою кордоном, Поверхня розділу середовищ "вода–повітря" – акустично м'яка межа. В результаті рішення задачі визначення питомих акустичних опорів уздовж горизонтального і вздовж вертикального перетину хвилеводу – отримані основні аналітичні вирази, що описують поширення в ньому комбінованих коливань двох різних частот. Для визначення імпедансних характеристик використані середні значення суперпозиций компонент швидкості коливань і тисків, що розвиваються різночастотних коливаннями джерела. Розглянуто питання формування в волноводе розподілів середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. Метою роботи є визначення особливостей питомих акустичних опорів нормальним хвилям, що поширюються в плоско-паралельному хвилеводу з комбінованими межами, і ïх вплив на основні енергетичні характеристики акустичного поля, що збуджується двочастотних джерелом. В умовах дисперсіï, для області нижніх частот і першій моди хвилеводу, розраховані залежності і проаналізовано особливості імпедансних характеристик і ïх вплив на розподіл по каналу хвилеводу середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. В роботі показано, що імпеданс хвилеводу вздовж його горизонтальноï осі залежить від координати і значень частот вихідного пакета.

Коржик М.О., Kurdiuk S.V., Korzhyk O.V. «Импедансные характеристики плоско-параллельного акустического волновода с акустически мягкими границами при возбуждении его двухчастотным сигналом (Імпедансні характеристики пласко-паралельного акустичного хвилеводу з акустично м`якими границями при збудженні його двохчастотним сигналом)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 4, с. 65-73 (2018)

В работе рассмотрены импедансные характеристики волновода с акустически мягкими границами при распространении в нем волнового пакета в виде двухчастотного звукового сигнала. Плоско-параллельный волновод с акустически мягкими границами имитирует мелкое море с донной поверхностью илистого или песчаного типа, В результате решения задачи определения удельных акустических сопротивлений вдоль горизонтального и вдоль вертикального сечения волновода – получены основные аналитические выражения, описывающие распространение в нем комбинациионных колебаний двух разных частот. Для определения импедансных характеристик использованы средние значения суперпозиций компонент колебательной скорости и давлений, развиваемых разночастотными колебаниями источника. Рассмотрены вопросы формирования в волноводе распределений средних по временному интервалу наблюдения плотностей потоков мощности и плотности акустической энергии. Целью работы является определение особенностей удельных акустических сопротивлений комбинационным волнам, распространяющимся в плоско-параллельном волноводе с акустически мягкими границами, и их влияние на основные энергетические характеристики акустического поля, возбуждаемого двухчастотным источником. В условиях дисперсии, для области нижних частот и первой моды волновода, рассчитаны зависимости и проанализированы особенности импедансных характеристик и их влияние на распределение по каналу волновода средних по временному интервалу наблюдения плотностей потоков мощности и плотности акустической энергии. В работе показано, что импеданс волновода вдоль его горизонтальной оси зависит от координаты и значений частот исходного пакета.