Naida M.S., Didkovskyi V.S., Naida S.A. «Физические модели барабанной перепонки среднего уха человека (Фізичні моделі барабанноï перетинки середнього вуха людини)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 66-73 (2018)

Розглянуті різні моделі середнього вуха людини, які можуть допомогти оцінити його стан до і після тимпанопластики. Зокрема, в якості моделей барабанноï перетинки запропоновано круглу, прямокутну та викривлену мембрани. Окремо проаналізована мембрана Шрапнеля та ïï роль при хірургічному відновленні барабанноï перетинки. В якості моделі усього середнього вуха обрано модель на основі електроакустичних аналогій. Вона дозволила отримати кількісні показники стану слуховоï системи людини: параметр норми середнього вуха і коефіцієнт підсилення звукового тиску слуховими кісточками, – і дати рекомендаціï щодо підбору матеріалів для тимпанопластики та оцінки успішності ïï проведення.

Pareniuk D.V., Rudenka K.L., Didkovskyi V.S., Naida S.A., Timen H.E. «Исследование возможности применения отоакустической эмиссии для регистрации медикаментозного воздействия на слуховой канал морских свинок (Дослідження можливості застосування отоакустичноï емісіï для реєстраціï медикаментозного впливу на слуховий канал морських свинок)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 4, с. 74-81 (2018)

В даній роботі розглянуто можливість застосування отоакустичноï емісіï на частоті продукту спотворення для оцінки направленого впливу на слуховий орган біологічного об’єкту. В якості піддослідних об’єктів були використані морські свинки, будова слухового органу яких близька до людського. Для отримання ефекту направленого впливу на слуховий канал була проведена експозиція піддослідних зразків до отоактивних медичних препаратів. Було встановлено можливість отримання результатів оцінки стану слухового каналу шляхом застосування отоакустичноï емісіï з наступною обробкою ïï результатів за допомогою t-критерію Стьюдента. У роботі представлені результати оцінки для двох великих груп експериментів та приведено ïх статистичний аналіз.

Damarad A.V., Naida S.A. «Определение резонансных частот слуховой системы человека с помощью объективных методов исследования слуха (Визначення резонансних частот слуховоï системи людини за допомогою об’єктивних методів дослідження слуху)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 1, с. 72-78 (2019)

Сучасні методи дослідження дозволяють діагностувати розвиток деяких захворювань або порушення органів слуху. Для дослідження такого важливого діагностичного параметру, як резонансна частота слуховоï системи людини, була обрана електромеханічна модель середнього вуха та визначено основні ïï параметри, а саме: гнучкість барабанноï перетинки та барабанноï порожнини, акустичний імпеданс повітря в барабанній порожнині та слуховій трубі, резонансні частоти коливальноï системи середнього вуха, маса слухових кісточок. Для експериментального визначення резонансних частот середнього вуха людини використано методи акустичноï імпедансометріï та отоакустичноï емісіï, які є основними методами дослідження стану слуховоï системи людини та дозволяють детально оцінити суть патологічних процесів.

Pareniuk D.V., Naida S.A. «Исследование возможности использования критерия Соколова для оценки результатов направленного воздействия на слуховую систему биологического объекта (Дослідження можливості використання критерію Соколова для оцінки результатів направленого впливу на слухову систему біологічного об’єкту)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 3, с. 72-78 (2019)

Від одного до трьох відсотків новонароджених та немовлят набувають патологію слуху до, під час, або після народження. Під час проведення аудіологічного скринінгу слуху новонародженних підтверджується або не підтверджується нормальний стан слухового каналу. Аудіологічний скринінг слуху новонароджених є обстеженням, при якому автоматизованим методом підтверджується або не підтверджується нормальна функція органу слуху. Серед важливих переваг отоакустичноï емісіï є те, що цей метод є об'єктивним, тобто мінімізує можливість помилки, що викликана людським фактором, а також може застосовуватись вже з перших днів життя, що дає методу значну перевагу над суб'єктивними методами, що вимагають активноï коопераціï пацієнта. Одним із сучасних методів аудіологічного дослідження стану слуху є метод, що оцінює отоакустичну емісію на частоті продукту спотворення, що продукується завиткою внутрішнього вуха спонтанно або в якості відклику на акустичний вплив. Піддослідними об’єктами виступали морські свинки. Вони були використані через те, ïх слуховий тракт має лише незначні відмінності від людського. У роботі розглянуто комплекс результатів дослідження слуху морських свинок при використанні отоакустичноï емісіï на частоті продукту спотворення. Кожен розглянутий випадок являє собою сукупність результатів дослідження кожного з вух для восьми морських свинок по 6 частотам – 2 кГц, 4 кГц, 6 кГц, 8 кГц, 10 кГц, 12 кГц, загалом 96 результатів на дослід. Чисельні результати дослідів оцінювались наступним чином – для кожноï із використовуваних частотних груп було встановлено середнє значення амплітуди, а після визначення відхилення було виявлено довірчий інтервал для кожного із дослідів. Після цього кожна із частотних груп піддавалась корекціï критерієм Соколова, що спричиняло зміну середнього значення та довірчого інтервалу досліду. Далі проводилось порівняння результатів до та після корекціï з метою виявлення характеру впливу критерію на результат досліджень. Обробка результатів велась наступним чином – у вихідному масиві даних експерименту перед подальшою ïх обробкою проводилось нормування згідно критерію. При цьому ті випадки, коли значення рівня звукового тиску було нижче критичного, піддавались редагуванню, що полягало у прирівняні ïх значень до значень критерію. Після цього проводився обрахунок середнього значення та довірчого інтервалу для відредагованих даних. У даній роботі було перевірено можливість обробки результатів дослідження стану слухового каналу людини при проведенні аудіологічного скринінгу за використанням отоакустичноï емісіï на частоті продукту спотворенн япри застосуванні критерію Соколова, зокрема для корекціï вхідних масивів данних. Результати дослідження, представлені в даній статті, показують швидке зростання середньоï величини і зниження довірчого інтервалу спостережуваних тестових груп. Зазначене падіння значення довірчого інтервалу показує зростання точності отриманих середніх значень частотних діапазонів.

Naida M.S., Didkovskyi V.S., Naida S.A. «Физические модели барабанной перепонки среднего уха человека (Фізичні моделі барабанноï перетинки середнього вуха людини)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 66-73 (2018)

Розглянуті різні моделі середнього вуха людини, які можуть допомогти оцінити його стан до і після тимпанопластики. Зокрема, в якості моделей барабанноï перетинки запропоновано круглу, прямокутну та викривлену мембрани. Окремо проаналізована мембрана Шрапнеля та ïï роль при хірургічному відновленні барабанноï перетинки. В якості моделі усього середнього вуха обрано модель на основі електроакустичних аналогій. Вона дозволила отримати кількісні показники стану слуховоï системи людини: параметр норми середнього вуха і коефіцієнт підсилення звукового тиску слуховими кісточками, – і дати рекомендаціï щодо підбору матеріалів для тимпанопластики та оцінки успішності ïï проведення.

Naida S.A., Liashko D.O. «Экспериментальное исследование сфокусированной ультразвуковой системы для дифференциальной диагностики слуха человека (Експериментальне дослідження сфокусованоï ультразвуковоï системи для диференційноï діагностики слуху людини)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 58-64 (2018)

В даній роботі проведено аналіз актуальності та новизни застосування п’єзоперетворювачів для неінвазивноï діагностики завитки внутрішнього вуха людини за допомогою сфокусованого ультразвуку. Розраховано акустичні параметри п’єзоперетворювача з лінзою ввігнутоï форми. Наведено теорію, розрахунок та конструкцію вимірювальних засобів: високочастотного ватметра для вимірювання споживаноï п’єзоперетворювачем електричноï потужності; радіометра для вимірювання акустичноï потужності сфокусованих ультразвукових пучків. За ïх допомогою проведено детальне експериментальне дослідження акустичноï системи, а саме визначено параметри ïï акустичного поля та коефіцієнт корисноï діï. Зроблено висновок про доцільність використання даного типу електроакустичного перетворювача для диференційноï діагностики слуху людини.

Kopytko Y.S., Naida S.A. «Расчет амплитуд смещений горловой части резонатора Гельмгольца на резонансных частотах (Розрахунок амплітуд зміщень горловоï частини резонатора Гельмгольца на резонансних частотах)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 1, с. 79-84 (2019)

Метою роботи є аналіз амплітуд коливань горловини резонатора Гельмгольца на резонансних частотах. Надано розрахунок амплітуд зміщень горловини резонатора Гельмгольца при коливаннях на резонансних частотах з метою подальшоï оцінки взаємозв'язку резонансних частот, отриманих експериментально, з резонансними частотами одного з основних елементів резонатора для створення широкосмугових акустичних систем або метаматеріалів. Отримані чисельні значення амплітуд коливань для перших шістдесяти семи резонансних частот. Представлено аналіз отриманих результатів. Параметри горловини обрані рівними параметрам горловини одного з резонаторів досліджених експериментально.