Harasiuk A.O., Hliuk I.R., Vdovenko M.V., Pedchenko O.I., Lunova S.A. «Анализ спектральных характеристик украинского и нескольких европейских языков (Аналіз спектральних характеристик украïнськоï та декількох європейських мов)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 4, с. 62-67 (2019)

Для вирішення ряду задач науково-технічного, медичного та лінгвістичного спрямування існує потреба встановлення акустичних особливостей украïнськоï мови у порівнянні з європейськими мовами. Дослідження виконується на основі найбільш об’єктивноï акустичноï характеристик мовного сигналу – усередненоï спектральноï густини потужності. Одержані спектральні характеристики украïнськоï, російськоï, польськоï, італійськоï та англійськоï мов шляхом обробки звукових сигналів аудіозаписів публіцистичного та художнього стилів мовлення. Виконане порівняння усереднених за стилями спектрів іноземних мов із відповідними характеристиками украïнськоï мови. Проаналізовані спільні та відмінні риси цих характеристик у різних частотних областях спектру.

Vdovenko M.V., Luniova S.A. «Определение области стереофонического звучания источников информационных сигналов (Визначення області стереофонічного звучання джерел інформаційних сигналів)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 6, с. 58-65 (2018)

В даній статті розглядається проблема локалізаціï людиною джерел звуку. Запропонована формула для уточнення розрахунків зони стереоефекту для сигналів з мовленнєвою компонентою. Результати, одержані за допомогою аналітичних розрахунків, перевіряються експериментальним шляхом. В якості критеріïв оцінки стереофонічного звучання використовувались параметри функціï міжвушноï кореляціï: коефіцієнт крос-кореляціï, інтервал кореляціï, ширина головного максимуму та загальний вигляд функціï кореляціï. Вимірювання виконувались за допомогою штучноï голови на глядацьких місцях в залі середніх розмірів. Практично наявність зони стереофоніï для інформаційних сигналів можна визначати за значеннями коефіцієнту крос-кореляціï IACF>0,2. Для різних типів сигналів це значення відповідає різному часу міжвушноï затримки сигналів, що зумовлює різні розміри області стереофоніï для музичних і мовленнєвих сигналів.

Prodeus A.M., Vityk A.V., Didenko D.Y. «Субъективная оценка качества и разборчивости речевых сигналов, искаженных синтезированными шумами (Суб’єктивне оцінювання якості та розбірливості мовних сигналів, спотворених синтезованими шумами)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 22, № 6, с. 56-63 (2017)

В роботі наведено результати оцінювання впливу стаціонарних та нестаціонарних синтезованих шумів на якість та розбірливість мовних сигналів. Для випадку стаціонарних шумів показано, що при малих відношеннях сигнал-шум білий шум поступається за маскувальною здатністю рожевому й коричневому шумам. Досліджено два простих, з обчислювальноï точки зору, алгоритми формування нестаціонарних шумів, що забезпечують краще, у порівнянні з білим шумом, маскування мовних сигналів, а також менше забруднюють навколишнє середовище під час мовних пауз.

Prodeus A.M., Vityk A.V., Dvornyk O.O., Kotvytskyi I.V., Chaika O.S., Yaroshenko M.O. «Субъективная оценка разборчивости речи на фоне шума и реверберации (Суб’єктивне оцінювання розбірливості мови на тлі шуму та ревербераціï)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 2, с. 66-73 (2018)

В даній роботі представлено результати суб’єктивного оцінювання, здійснюваного шляхом артикуляційних випробувань, розбірливості односкладових звукосполучень на тлі шуму та ревербераціï. Оцінювання здійснювалося за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення, що дозволило автоматизувати й таким чином суттєво полегшити та пришвидшити процедуру артикуляційних випробувань. За результатами випробувань маскувальна здатність білого шуму виявилася кращою за таку для коричневого шуму при відношеннях сигнал-шум, менших за мінус 5 дБ, що не повністю узгоджується із попередніми прогнозними оцінками. Крім того, виявилося, що слухання мови, спотвореноï шумом, через акустичні монітори може призводити до суттєвого підвищення (до 0,85–0,93) оцінок розбірливості мови, порівняно із випадком слухання через навушники (0,1–0,3). Аналогічні результати одержано для ревербераційноï завади: для часу ревербераціï 2,7 с розбірливість збільшилася із 0,65 до 0,94. Даний феномен можна в значній мірі пояснити дією ранніх відбить звуку в приміщеннях, наявністю двох джерел випромінювання та бінауральним прослуховуванням. Додатковими причинами можуть бути особливості психофізичного стану слухачів та розробленоï автоматизованоï системи артикуляційних випробувань.

Volkov D.D. «Нахождение физических параметров электродинамического преобразователя методом использования параметра BL и методом добавленной массы (Знаходження фізичних параметрів електродинамічного перетворювача методом використання параметра BL та методом доданоï маси)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 24, № 6, с. 65-68 (2019)

У даній статті представлені результати практичного порівняння двох методів знаходження фізичних параметрів електродинамічного перетворювача. Перший – класичний метод за допомогою доданоï маси. Другий – запропонований метод оснований на використанні параметра BL. Розглянуті переваги та недоліки кожного з двох методів, а також похибки знайдених параметрів та ïхня обґрунтованість.