Drozdenko O.I., Leiko O.H. «Излучение максимальной акустической мощности системами гидроакустических цилиндрических пьезокерамических преобразователей с окружной поляризацией (Випромінювання максимальноï акустичноï потужності системами гідроакустичних циліндричних п’єзокерамічних перетворювачів з окружною поляризацією)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 2, с. 58-65 (2018)

Для довільних систем гідроакустичних випромінювачів проаналізовані ті фізичні фактори, які обмежують можливості випромінювання максимальноï акустичноï потужності такими системами. До них віднесені механічна, електрична та теплова міцності випромінювачів систем. Для механічноï міцності п'єзокерамічних випромінювачів визначені можливі фізичні причини, що обмежують ïï величину, і на основі ïхнього аналізу запропонований ряд можливих підходів, технічна реалізація яких дозволяє підвищити акустичну потужність, випромінювану системою. Для одного із цих підходів, пов'язаного з організацією в системі однаковоï коливальноï швидкості випромінювачів, близькоï до гранично можливоï для ïхнього механічного руйнування, сформульована і методом зв'язаних полів у багатозв'язних областях вирішена задача випромінювання довільною системою, утвореною з кінцевого числа гідроакустичних циліндричних п'єзокерамічних випромінювачів з окружною поляризацією, максимальноï акустичноï потужності.

Prodeus A.M., Vityk A.V., Dvornyk O.O., Kotvytskyi I.V., Chaika O.S., Yaroshenko M.O. «Субъективная оценка разборчивости речи на фоне шума и реверберации (Суб’єктивне оцінювання розбірливості мови на тлі шуму та ревербераціï)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 2, с. 66-73 (2018)

В даній роботі представлено результати суб’єктивного оцінювання, здійснюваного шляхом артикуляційних випробувань, розбірливості односкладових звукосполучень на тлі шуму та ревербераціï. Оцінювання здійснювалося за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення, що дозволило автоматизувати й таким чином суттєво полегшити та пришвидшити процедуру артикуляційних випробувань. За результатами випробувань маскувальна здатність білого шуму виявилася кращою за таку для коричневого шуму при відношеннях сигнал-шум, менших за мінус 5 дБ, що не повністю узгоджується із попередніми прогнозними оцінками. Крім того, виявилося, що слухання мови, спотвореноï шумом, через акустичні монітори може призводити до суттєвого підвищення (до 0,85–0,93) оцінок розбірливості мови, порівняно із випадком слухання через навушники (0,1–0,3). Аналогічні результати одержано для ревербераційноï завади: для часу ревербераціï 2,7 с розбірливість збільшилася із 0,65 до 0,94. Даний феномен можна в значній мірі пояснити дією ранніх відбить звуку в приміщеннях, наявністю двох джерел випромінювання та бінауральним прослуховуванням. Додатковими причинами можуть бути особливості психофізичного стану слухачів та розробленоï автоматизованоï системи артикуляційних випробувань.