Prodeus A.M., Bukhta K.V., Morozko P.V., Serhiienko O.V., Kotvytskyi I.V., Dvornyk O.O. «Автоматизированная субъективная оценка разборчивости речи при разных способах прослушивания (Автоматизоване суб’єктивне оцінювання розбірливості мови при різних способах прослуховування)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 49-57 (2018)

У даній роботі представлені результати автоматизованоï суб'єктивноï оцінки розбірливості украïнськоï мови. Односкладові звукосполучення типу «приголосний-голосний-приголосний» прослуховувалися двома способами: через навушники та через акустичні монітори. Оцінка розбірливості мови виконувалася із застосуванням спеціально розробленого програмного забезпечення, що дозволяє автоматизувати процедуру артикуляційних випробувань. Прослуховування мови виконувалося для чотирьох ситуацій: чиста мова; мова, спотворена шумом; мова, спотворена реверберацією; мова, спотворена спільною дією шуму та ревербераціï. Виявилося, що маскувальна здатність білого шуму перевищує таку для коричневого шуму при відношеннях сигнал-шум, менших за мінус 5 дБ, що не зовсім узгоджується з попередніми прогнозними оцінками. Крім того, виявилося, що прослуховування мови, спотвореноï шумом, через акустичні монітори може привести до значного збільшення розбірливості мови в порівнянні з прослуховуванням через навушники. В якості можливих причин цього явища розглянуто ранні відбитки, наявність двох гучномовців, бінауральне прослуховування, психофізичні особливості слухачів, а також особливості програмного забезпечення та організаціï артикуляційних випробувань. Після корекціï програмного забезпечення та процедури артикуляційних випробувань виявилося, що результати оцінки розбірливості мови практично не відрізняються для обох способів прослуховування за умови, що відстань між слухачем і акустичними моніторами не перевищує 0,6–0,8 метра. У той же час виконана корекція не відбилася на поведінці залежностей розбірливості мови від відношення сигнал-шум при малих (менших за мінус 5 дБ) значеннях відношення сигнал-шум.

Naida S.A., Liashko D.O. «Экспериментальное исследование сфокусированной ультразвуковой системы для дифференциальной диагностики слуха человека (Експериментальне дослідження сфокусованоï ультразвуковоï системи для диференційноï діагностики слуху людини)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 58-64 (2018)

В даній роботі проведено аналіз актуальності та новизни застосування п’єзоперетворювачів для неінвазивноï діагностики завитки внутрішнього вуха людини за допомогою сфокусованого ультразвуку. Розраховано акустичні параметри п’єзоперетворювача з лінзою ввігнутоï форми. Наведено теорію, розрахунок та конструкцію вимірювальних засобів: високочастотного ватметра для вимірювання споживаноï п’єзоперетворювачем електричноï потужності; радіометра для вимірювання акустичноï потужності сфокусованих ультразвукових пучків. За ïх допомогою проведено детальне експериментальне дослідження акустичноï системи, а саме визначено параметри ïï акустичного поля та коефіцієнт корисноï діï. Зроблено висновок про доцільність використання даного типу електроакустичного перетворювача для диференційноï діагностики слуху людини.

Korzhyk M.O., Kurdiuk S.V., Korzhyk O.V. «Импедансные характеристики плоско-параллельного акустического волновода с комбинированием границами при нарушении его двухчастотным сигналом (Імпедансні характеристики плоско-паралельного акустичного хвилеводу з комбінуванням межами при порушенні його двочастотних сигналом)» Микросистемы, Электроника и Акустика (с июня 2017 года правопреемник, основанного в марте 1995 года журнала "Электроника и Связь", укр.), 23, № 3, с. 65-74 (2018)

В роботі розглянуті імпедансні характеристики хвилеводу з комбінованими межами при поширенні в ньому хвильового пакета у вигляді двухчастотного сигналу. Плоско-паралельний хвилевід з комбінованими межами імітує дрібне море з донною поверхнею, представленоï акустично жорсткою кордоном, Поверхня розділу середовищ "вода–повітря" – акустично м'яка межа. В результаті рішення задачі визначення питомих акустичних опорів уздовж горизонтального і вздовж вертикального перетину хвилеводу – отримані основні аналітичні вирази, що описують поширення в ньому комбінованих коливань двох різних частот. Для визначення імпедансних характеристик використані середні значення суперпозиций компонент швидкості коливань і тисків, що розвиваються різночастотних коливаннями джерела. Розглянуто питання формування в волноводе розподілів середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. Метою роботи є визначення особливостей питомих акустичних опорів нормальним хвилям, що поширюються в плоско-паралельному хвилеводу з комбінованими межами, і ïх вплив на основні енергетичні характеристики акустичного поля, що збуджується двочастотних джерелом. В умовах дисперсіï, для області нижніх частот і першій моди хвилеводу, розраховані залежності і проаналізовано особливості імпедансних характеристик і ïх вплив на розподіл по каналу хвилеводу середніх по часового інтервалу спостереження щільності потоків потужності і щільності акустичноï енергіï. В роботі показано, що імпеданс хвилеводу вздовж його горизонтальноï осі залежить від координати і значень частот вихідного пакета.